Але найбільш розповсюджені багатокорпусні випарні апарати, які складаються із декількох корпусів (апаратів), в яких вторинний пар попереднього апарату направляється в якості гріючого в наступний апарат. При цьому тиск в послідовно з”єднаних ( по ходу випарюваного розчину) апаратах знижують таким чином, щоб забезпечити достатню різницю між вторинним паром із попереднього апарату та розчином, який кипить в даному апараті; тобто, створювати рухому силу процесу випарювання. В такимх установках первинним паром обігрівається тільки перший апарат.
В хімічній промисловості використовують в основному неперервно діючі випарні установки. Лише у виробництвах малої потужності, а також для випарювання розчинів до високих кінцевих концентрацій іноді використовують випарні апарати періодичної дії. Концентрація розчину в такому апараті наближається до максимального значення лише під кінець процесу і тому середній коефіцієнт теплопередачі тут може бути чуть вищим, ніж в апараті безперервної дії, де концентрація розчину ближча до максимольного значення протягом всього процесу випарювання. Сучасні випарні апарати мають дуже великі поверхні нагріву (іноді перевищують 2000 мз в кожному корпусі) і є потужними споживачами тепла.
