Абсорбція газів – об’ємне поглинання газів або парів рідиною (абсорбентом) і приводить до утворення розчину. Зворотній процес називають десорбцією і використовують для виділення із розчину поглинутого газу і для регенерації абсорбенту ловля карпа.
Кожний абсорбент (наприклад, вода, метанол, рідкий азот, водні розчини етаноламінів, карбонатів металів, лугів і кислот) може поглинати великі кількості лише визначеної речовини і ця властивість використовується для очистки газових сумішей (наприклад, для виділення цільових компонентів із природного або супутнього нафтового газу, газів крекінгу, для очистки синтез-газу від СО2) або для отримання готового продукту (наприклад, азотної і сірчаної кислоти при поглинанні водою оксиду азоту і сірчмстого ангідриду).
Розрізняють фазову абсорбцію, коли абсорбент інертний по відношенню до газу і абсорбцію, коли абсорбент взаємодіє з газом що поглинається.
Абсорбенти характеризуються абсорбційною ємкістю (кількістю речовини, яка може поглинутися одиницею об’єму абсорбенту) і селективністю (відношенням розчинностей газів, які розділяють). Тиск насичених парів абсорбента має бути невеликим, а температура кипіння – досить високою. Абсорбенти мають бути з високою термічною стійкістю, мати низьку корозійну здатність і бути дешевими.