Некарбонатна жорсткість

Некарбонатна жорсткість визначається вмістом в воді солей сильних кислот кальцію і магнію(хлори-дів, сульфатів, нітратів і т. п.).
Жорсткість вимірюється в мг-екв/л ( 1 мг-екв/л відповідає 20,04 мг/л Са2+ чи мг/л Mg2+). В відповідності з ГОСТ 2874 – 82 жорсткість питної води встановлюється не вище 7 мг-екв/л. Чітко лімітується (до десятих долей мг-екв/л) жорсткість води парових котлів. Пом’якшену воду використовує цілий ряд промислових підприємств: текстильне, бумажне, штучного волокна, електронне, транспортне машинобудування і багато інших. Интересная информация для рыбаков. Ловля рыбы сазан в Росии. Ruboman.Ru
Основними методами пом’якшення води являються реагентний, іонообмінний і для невеликих мас води термічний.
При неглибокому пом’якшенні реагентний метод застосовується самостійно, при глибокому – в відповідності з методом катіонування. При введенні в воду реагентів (вапна чи соди) катіони кальцію і магнію перетворюються в важкорозчинні системи, що випадають в осад. При добавленні вапна розчинена в воді вуглекислота утворює карбонат кальцію:
Са(ОН)2+СО2 –> СаСО3+Н2О
При добавленні вапна в великій кількості (до рН 9,6 – 9,7) відбувається розпад бікарбонатів:
Са(ОН)2+Са(НСО3)2 –> СаСО3+2Н2О