Отримання висококонцентрованих розчинiв, або практично сухих речовин та кристалiчних продуктiв полегшує та здешевлює їх перевезення та зберігання.
Тепло для випарювання підводиться будь-якими теплоносіями, які використовують при нагріванні, але в більшості випадків в якості гріючого агенту при випарюванні використовують водяний пар, який називають гріючим або первинним водяним паром.
Первинним слугує пар, який отримують із парогенератора, або відпрацьований пар, чи пар від парових турбін.
Пар, який утворюється при випарюванні киплячого розчину, називають вторинним паром. Тепло, яке необхідне для випарювання розчину, часто підводиться через стінку, яка розділяє теплоносій від розчину. В деяких випадках концентрування розчинів проводять при безпосередньому контакті розчину, який випарюють з топковими газами або іншими газовими носіями тепла. Процеси вапарювання проводять під вакуумом, при підвищенному чи атмосферному тисках. Вибір тиску пов”язаний із властивостями розчину, який випарюють та необхідністю використання тепла вторинного пару.
